Гендерна рівність, також рівність жінок та чоловіків, рівність статей, – концепція досягнення рівних прав людини між чоловіками та жінками в трудових, сімейних та інших правових відносинах, а також урівнювання ролі в суспільстві загалом, подолання сексизму та інших видів дискримінації.

​

                        Гендер (статева роль) – поняття культурне і соціальне. Воно визначає риси характеру та особливості поведінки, які вважають характерними для чоловіків і жінок у певному суспільстві. Наприклад, у більшості культур жінкам приписують такі риси характеру, як турботливість, поступливість, емоційність, а чоловікам – лідерство, стриманість.

​

                       Україна отримала офіційний статус учасниці «Партнерства Біарріц» 11 вересня 2020 року. Це міжнародна ініціатива рівних прав і можливостей для всіх. Кабмін видав розпорядження, де Україна взяла на себе зобов’язання в п’яти сферах. 

​

                     Гендерні стереотипи — це узагальнені уявлення про поведінку чоловіка і жінки, які склалися історично. Сучасні гендерні стереотипи стосуються особистої та професійної сфери. За усталеними стереотипами жінки більш пасивні, слухняні, емоційні, орієнтовані на спілкування. Жіночі риси називають «фемінінністю». До чоловічих рис відносять лідерство, раціональність, змагальність. Чоловічі психологічні якості називають «маскулінністю».

В професійній сфері за чоловіками закріплений стереотип прагнення до:

• професійної самореалізації;

• успішності в роботі;

• забезпечення сім’ї.

За жінками досі закріплений стереотип реалізації в сім’ї — ролі дружини та матері. В суспільстві часто й оцінюють чоловіків за професійними успіхами, а жінок — за наявністю сім’ї та дітей.

                                     Також існують гендерні стереотипи за видами праці:

• чоловікам відводять сфери діяльності, пов’язані з керуванням та фізичним навантаженням;

• жіночою вважають працю виконавського, обслуговуючого характеру.

                       Гендерні, еволюційно здобуті, відмінності статей, а тим більше гендерні, історично сформовані, стереотипи, не є сталими. Ті еволюційні надбання, які були потрібні людині сто років тому, в наші дні часто втрачають сенс і необхідність. Захисні емоційні реакції та шаблони поведінки теж можуть з часом змінюватися.

​

Про стереотипи у навчанні та вихованні

Серед основних гендерних проблем галузі освіти в Україні можна виділити такі:

статево-рольовий підхід до навчання та виховання в освітніх закладах (ґендерні стереотипи щодо очікуваної поведінки дівчат і хлопців, роздільні уроки, «подвійна мораль» до оцінювання поведінки дівчат і хлопців тощо);

фемінізація освіти (суттєве переважання жінок серед педагогів та фахівців навчально-виховних закладів);

гендерні стереотипи у виборі напрямів навчання та професій для дівчат і хлопців («жіночі» і «чоловічі» сфери діяльності, професії);

гендерні стереотипи у виборі напрямів позашкільної освіти для дівчат і хлопців, що спрямована на розвиток творчих здібностей і талантів дітей.